найменше

присл. (при сл. зі знач. кількости — як позначення найменшої припустимої кількости кого / чого-н.), не менш(е) ніж (як), щонайменше, якнайменше, мінімум, принаймні, як мінімум

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • найменше — Присл. до найменший …   Український тлумачний словник

  • найменше — [найме/ншеи] присл …   Орфоепічний словник української мови

  • найменше — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • значення — я, с. 1) Громадська, політична, історична і т. ін. вага, роль кого , чого небудь; важливість. 2) Сутність чого небудь; зміст. 3) Абстрактна величина з однією характеристикою, згідно з якою вона може порівнюватися з іншими абстрактними величинами …   Український тлумачний словник

  • мінімум — у, ч. 1) Найменша кількість чого небудь. •• Прожитко/вий мі/німум найменша кількість грошей, засобів, необхідних для забезпечення життєдіяльності людини. Як мі/німум щонайменше. 2) чого, який. Сукупність знань або заходів, необхідних у якій… …   Український тлумачний словник

  • границя — і, ж. 1) Допустима норма, межа. || Межа зміни деякої величини. Границя послідовності. Границя функції. 2) Місце, де що небудь починається або закінчується. 3) Просторові або часові межі. •• Грани/ці вимі/рювань верхня та нижня межі діапазону… …   Український тлумачний словник

  • екстремум — у, ч. 1) Термін, який об єднує поняття максимуму та мінімуму. 2) мат. Найбільше та найменше значення якоїсь функції …   Український тлумачний словник

  • зносок — ска, ч., розм. 1) Останнє, найменше яйце, знесене куркою. 2) перен. Остання дитина у матері …   Український тлумачний словник

  • кисневий — а, е. Прикм. до кисень. || Який ґрунтується на використанні кисню. || Признач. для зберігання кисню. •• Кисне/ва заборго/ваність стан організму, при якому споживання кисню відстає від потреби організму в ньому. Кисне/ва межа/ найменше насичення… …   Український тлумачний словник

  • кратний — а, е, мат. Який ділиться на яке небудь число без остачі. || у знач. ім. кра/тне, ного, с. Ціле число, що ділиться на інше без остачі. •• Найме/нше спі/льне кра/тне найменше число, що ділиться на всі інші числа без остачі …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.